неділя, 16 жовтня 2016 р.

voice control Arduino Uno & HC-06 bluetooth module


Task: voice control of Arduino UNO.
We need:
1.Arduino UNO
2.bluetooth module HC-06
3.LED and  wires
4.PC (Windows 8.1) with IDE Arduino 1.6.12 software 
5.file"sketch" with code for upload to Arduino UNO (sketch_bluetooth_led_on_off.ino)
6.smartphone with voice recognise/bluetooth control application (Android & BT Voice Control for Arduino).

Everybody begin from connecting hardware, but I recommend you to start from uploading code to Arduino. Why? Because HC-06 seems to use the same channels that USB use for transmitting data. So you can`t upload sketch when bluetooth module is working.
So...

SOFTWARE

Dowload and install IDE Arduino 1.6.12 software  or latest version on your PC.
Connect Arduino UNO to PC with USB cable.
Dowload sketch and doubleclick on it. It will open in IDE Arduino programm window.
Choose COM-port you have connected Arduino (to recognize it unplug Arduino and plug again and you'll see wich port is disappearing. it's yours).

Upload the sketch to Arduino.
Disconnect Arduino and PC.
Go to your smartphone.
Smartphone is important part of system here because it interpret voice to command and send it to bluetooth. You also can use the AT terminal apps in this system. There is a lot of them, but I used "Bluetooth Terminal" for android.

In this case I used "BT Voice Control for Arduino".
https://play.google.com/store/apps/details?id=robotspace.simplelabs.amr_voice&hl=uk
Now we going to hardware connections.

HARDWARE

Pins to connect
Arduino => HC-06
     5V    => VCC
     GND => GND
     RX   => TXD
     TX   => RXD




Connect LED to Arduino:(it need not be a LED. you can connect any device of the same power requirements (motor, fan, siren or relay))
Arduino => LED
     GND => "-"
     pin13 => "+"
Now plug in power supply (not USB) to Arduino. HC-06 blinking.
Go to Settings of your smartphone and switch on bluetooth. Scan for devices and choose hc-06 (or hc-05) from list to make a pair.
Go to BT Voice Control for Arduino. In upper right corner choose "connect robot" from drop-down menu and choose the HC-06. Now you ready to command the robot. Say "one" to switch on, say "zero" to switch off the LED.
If you make a changes to sketch you may connect relays to several pins and command various devices.
Good luck :)

понеділок, 27 червня 2016 р.

газ в поході


Газ для одного
Є багато різних портативних пальників та комфорок для газу і інших видів палива.
Є такі, що їх можна заправляти різними видами палива. Я багато читав про них в інтернеті, але інформація про кількість кВт на годину, яку видає та чи інша система мені ні про що не говорить. Я користувався бензиновими, газовими і спиртовими. Надивившись відео в інтернеті, колись зробив декілька спиртових з алюмінієвих банок, але всі вони були не ефективні. Всі статті з порівняльними характеристиками різних паливних систем дають лише загальне уявлення, яке немає ніякої користі. Забагато факторів впливає на роботу польової кухні: кількість людей (об'єм води та їжі), складність походу, температура навколишнього середовища, висота, вітер вологість повітря, доступність, вага, ціна та якість палива.

Розкажу про самий вдалий досвід використання газу з таким комплектом, розрахованим на одну особу:

Тут у мене комплект з трьох речей:
Баллон газовий (цанговий ) пропан-бутан 220 гр.
Газовий пальник Kovea КВ-0509 Eagle
Адаптер для підключення цього пальника до газового балона.
Це (чорна шайба) перехідник з різьбового стандарту (epi-gas) на високий "цанговий" газовий балон типу Camping Gaz або Go System.

Його можна знайти в інтернеті  за назвою Kovea TКА-N9504 Adapter

Навіщо так складно?  Поясню. Цей пальник Kovea КВ-0509 Eagle розроблений для підключення до балонів з системою замка Epi-Gas для європейського стандарту EN_417 . Балони до нього коштують в чотири рази дорожче, ніж той, що ви бачите на моїх фото.


Але справа не тільки в ціні, такий балон легко купити на будь-якому ринку, їх багато випускають китайці, epi-gas теж буває такої ваги, але частіше продається в тарі від 450гр. Інтернет каже, що такий пальник видає біля 2,7 кВт і споживає до 100 г газу на годину. Не знаю, що це означає.
Балона в 220гр мені вистачило на приготування їжі протягом чотирьох днів і сніданок на п’ятий день.  
Два рази на день (1 обід = 1каша + 1чай = 2 таких кружки, як на фото вище), коли був дощ і холодно, то я пив чай додатково до вечері, і десь 4-5 раз я заварював чай на привалах. Балон привіз назад ще не пустий.
Я користувався цією системою і взимку, декілька разів, коли служив в армії. Варив супи і каші в кастрюлі на 2л. Це було довго і нудно, але, за відсутністю іншої можливості приготувати гарячу їжу, терпимо.  До речі, тоді я використовував пропан-бутан  якоїсь китайської невідомої фірми.

На фото нижче видно, якщо придивитися, краплі дощу на стінках тамбура намету. Плюс такого розташування "кухні" в тому, що пальник захищений від вітру. Тому і в ясну погоду я готував в тамбурі. І можна готувати навіть в темноті. Мінуси такого розташування ви бачите самі :)



Переваги такого методу приготування, порівняно з іншими:

Швидкість. Багаття довго розводити, не завжди є дрова, не завжди погода дозволяє. Газ дає стабільну швидкість приготування.
Незалежність. Зовнішні обставини не впливають на твій обід! Навіть під час зливи і при сильному вітрі, я готував собі іжу.
Безпека. Вогонь абсолютно контрольований. Навіть при падінні комфорки в наметі, ймовірність пожежі відсутня.
Екологічність. Умовна екологічна чистота. Тобто, якщо не зважати на фактори забруднення навколишнього середовища при виробництві газу та компонентів пальника :)

Але ви можете готувати в заповіднику і місцях де не можливо розвести багаття. На жаль не всі переймаються такими дрібницями, як розведення багаття (кожен раз на новому місці) у заповіднику, або й просто в лісі.
Відсутність запаху. Від бензину все смердить і під час приготування теж є запах, від сухого пального іноді буває гірше,  ніж від бензину. Я пробував готувати в наметі на сухому пальному, трохи не вчадів, повіситися можна від сморіду, він ще й не вивітрюється потім.
Надійність і простота. Порівняно з бензиновими системами. Не треба чистити, розпалювати, як примус і не буває неприємних сюрпризів пов'язаних з якостю палива.


Чистий посуд. Той хто готував на соснових дровах, або на бензині, зможе оцінити відстуність кіптяви на посуді. Чисті руки, чисте обличча, чисті речі і ніякої сажі.

Недоліки:
Вага. Треба носити з собою. Але це стосується всіх паливних систем. Про енергетичну ефективність  газу відносно бензину нічого не можу сказати. Шукайте дані, якщо хочете, але то марна трата сил та часу.
Ціна (відносно бензину). В рази дорожчий за бензин. Балон газу 220гр коштує до 2 доларів.Але самі бензинові системи коштують дорожче і складніші в обслуговуванні. До того ж, можуть взагалі вийти з ладу через неякісне паливо.

ТЕМПЕРАТУРА.  Використання газу взимку пов’зано з деякими труднощами. При температурах нижче 0°С, починаються поблеми, його треба підігрівати, тиск в балоні знижується і т.д. Я б не радив його використання взимку. Хоча я готував на ньому, але температура навколишнього середовища була не нижче -5°С. На балоні написано, що він розрахований на -10.  Я використовував екран з фольги, а це пов’язано з небезпекою – адаптер зроблений з пластмаси, якість якої мені невідома, якщо вона деформується від температури, під час використання екрану, то може розгерметизуватися з’єднання з балоном і газ буде витікати крізь щілини. В теорії. Я такого не бачив.
Нестабільний розхід. Залежить від температури і вітру. Я вирішив цю проблему просто: завжди готував в «передпокої» намету, за клапаном. Це дозволило мені не використорвувати екран. Але треба весь час пильнувати і треба розташовувати акуратно, бо стінки намету синтетичні. І ще зпалює багато повітря.
Незручність форми. Високий балон робить конструкцію високою, як башта. Коли поверхня рівна і посуд невеликий, це нічого, але так буває не завжди. Я вирішив дуже просто – закопував балон в землю, або обкладав кам’яними брилами.

Резюме

Це компактна і зручна портативна система для приготування їжі в будь-яких умовах. Завжди буду мати при собі. Я готував на ній в дощ, в холод, в наметі, і навіть побалував себе гарячим чаєм на зупинці в глухому селі о п’ятій  ранку, доки чекав на автобус. Приготування займало в мене до 10 хвилин.




неділя, 26 червня 2016 р.

трекінгові палки



У 2014 році, перед походом в Карпатами, я купив собі трекінгові палки


Я довго вагався і не міг вирішити, чи потрібні вони мені?
Тепер я знаю точно, що ніколи не піду в гори без трекінгових палок.
Це найкорисніша річ з усіх, що я тягнув на собі. Вони допоможуть на підйомах і на спусках (мені навіть важче на спусках), незамінні при переходах через струмки і річки і ще на них можна сушити речі. Знімуть частину нагрузки на коліна і підвищать середню швидкість руху. Але, коли я купував їх, то я цього всього не знав і взяв "на пробу" найдешевші з доступних на нашому ринку - Peakmaster виробництва австрійської фірми Komperdell.
Мені повезло, вони виявилися те, що треба. При моєму рості в 182 см, вони мені зручні, добре витримали декілька сильних бокових ударів моєю тушкою, пройшли трохи більше 200 км по Карпатам і накінечники ще не сточилися, хоча і вже круглі.

В них регулюється довжина петлі, регулюєтся довжина палки і фіксуєтся обертом кожної секції "телескопа" новколо осі.




















Я б радив іти в спортивних перчатках, щоб не натерти руки, коли йдеш багато годин на день,
петлі натирають руки, а солоний піт добавляє задоволення, коли попадає на натерту шкіру. Але петлі і круто допомагають, бо не треба тримати палку, коли ти не спираєшся на неї.
Я використовував велосипедні перчатки без пальців, вони ідеально підходять для цього і не мокнуть від поту, хоча є і спеціальні для терекінгу. Друг Петро ходив з палками Leki Makalu і вони теж йому натирали руки, але в них ручка коркова, вона м'якіша.
І ще одне: у мене на рюкзаку є кріплення для льодорубів, вони ідеально підходять для транспортування палок в складеному вигляді, що дає можливість не носити їх в руках, коли не треба. Якщо їх немає, то можно зробити самому з тканинної стрічки з липучкою, це полегшить життя з палками.

Отже резюме:
плюси - дві додаткові точки опори, що немаловажно, коли ти з важким рюкзаком, розгрузка колінних суглобів і взагалі ніг, можна використовувати для всього, що роблять будь-яким звичайним дрючком. Це стосується взагалі палок, а щодо Komperdell Peakmaster, то вони міцні, прості, і легкі.

мінуси - треба носити з собою, іноді це заважає, займають обидві руки. У Komperdell Peakmaster жорсткий матеріал ручки.

Я вважаю, що вони просто незамінні.

Приємних вам мандрівок. А я скоро напишу про речі, які НЕ треба брати з собою в похід.

субота, 18 червня 2016 р.

GPS-навигатор Garmin Etrex 10

В прошлом году купил себе портативный навигатор, самый старый из моделей Garmin

Для тех, кто не хочет читать много лирики, скажу:
девайс надёжный, от аккумуляторов работает несколько дней, нормальной инструкции нигде нет, так что осваивай эмпирическим путём, вот тебе прога-редактор-загрузчик карт для Украины, больше 6 мб не заливай.

Дальше - мои впечатления и опыт использования

Зачем человеку в 2015 году навигатор с монохромным дисплеем, аккумуляторами типа АА и всего 9мБ !!! памяти? Да у детской погремушки больше памяти!
И стоит он больше 100 долларов, что в четыре раза больше, чем китайский "бэктрекер".
Этими вопросами я задавался пока бродил вдоль границы, уныло глядя в пустоту экрана с единственным ориентиром на нём  - "international border", вместо того чтобы бороться с контрабандистами.
Я купил его именно из-за допотопного, монохромного дисплея и аккумуляторов. Мои эксперименты с солнечными панелями показали, что надежнее иметь устройство, которое работает от батарей типа АА ("пальчиковые"), так как пополнить их запас можно в любом селе, и взять с собой - не проблема.
Итак, начну с начала:
  • В коробке только очень краткая и бесполезная инструкция, но на сайте garmin есть  инструкция, общая для всех моделей семейства.
  • Прибор не был создан для работы с картами. Если вы хотите как у таксиста (или у вас в машинке), это не ваш вариант. Загрузка в него карт это что-то типа хобби для старпёров. Вам придется заморачиваться с поиском самодельных карт, вырезанием нужных локаций и, возможно, установкой оупенсорсового ПО. С базовой картой (на ней есть весь мир, но он пустой), навигатор работает как считалка расстояний, площади, скорости. (считает довольно точно).
  • В  Etrex 10 только 9 мБ памяти и нет слотов для расширения, это заставит вас заморачиваться с резкой карт и не позволит загрузить всю страну или Европу, например. Зато он быстро работает и не жрет энергию батарей.

Я потратил пару дней пытаясь найти нормальную карту и установить в него. Задача усложняется размером - до 5-6 мБ, для того чтобы осталось место для маршрутов и точек. Перепробовал разные программы для редактирования карт.
Можете попробовать и решить какие вам больше нравятся, хотя я нашел быстрое и удобное готовое решение:

карта Украины-Молдавии-Беларуси-Прибалтики из которой легко выбрать и сохранить нужные вам локации в навигатор.
Я успешно пользовался этой картой в Приднестровье, Киеве и Киевской  области и в Карпатах. На ней обозначены даже тропинки в Киевских лесопарках и некоторые маршруты в горах. Для монохромного дисплея она идеально подходит и из-за небольшого размера файла можно загрузить в навигатор сразу целый регион. Вам нужно запустить программу, подключить Garmin Etrex 10 к USB-порту компьютера (РС с ОС Windows, на счет других ОС не знаю) и выбрать квадраты, которые вы хотите загрузить. При этом внизу карты есть статус-бар (зеленая полосочка),  показывающий расход памяти. Не стоит загружать в память больше 6 Мб, потому что необходимо оставить место для маршрутов и маршрутных точек.
Я не буду вдаваться в подробности использования меню, оно довольно простое, а особенности станут понятны из практики, а расскажу про опыт использования в велосипедных поездках по лесам вокруг Киева и во время одиночного похода из Ворохты, через Чорногору в Рахов.
В Киеве, в Голосеевском лесу (Китаево, Пирогово,Обсерватория, Лысая гора) на осторове Муромец, на Трухановом острове и в городе подробно обозначены тропинки, грунтовки и водоемы.
Сразу скажу, что я зарядил его не батареями, а аккумуляторами на 2500 мАч, что позволило мне пользоваться навигатором в горах 5 дней без подзарядки и замены батарей. Только что я включил девайс и он все еще работает, спустя две недели после возвращения домой, хоть и показывает одну полоску заряда из пяти. Недостижимый результат для устройств с цветным дисплеем и более мощным ПО.
Однако в Карпатах у меня была бумажная карта, вот такая:


и я держал его выключеным, а включал чтобы проверить свои координаты и направление движения (довольно часто). Изредка я сверялся с картой из самого навигатора, но я бы не рисковал идти по загруженному в него маршруту, так как из-за перепадов высот и сложной проходимости местности можно попасть в беду. Особенно полезен оказался в лесу и в условиях с ограниченной видимостью. Я пользовался им как путеводной нитью, когда воруг ничего не было видно, кроме деревьев и мрака между ними. Задаешь направление на ближайший объект маршрута и идешь по лесу. ( но это нужно, только там, где совсем непонятные козьи тропы и нет никакой дороги или тропинки). Стабильность приема сигнала в плотном лесу на склонах гор, в низинах и ущельях меж гор отличная. Ни разу не возникло проблем с приемом. Надо учитывать, что Карпаты - невысокие горы, их максимальная высота 2000м и я не был ниже 500м. Также отлично показывает высоты, что бывает крайне полезно. Все населенные пункты (даже очень мелкие) и прочие топонимы, которые были на пути моего следования, есть в этой карте, что позволяло мне отслеживать оставшееся расстояние до них. С учетом того, конечно, что расстояния указываются "по прямой", а в горах это иногда вызывает лишь усталую улыбку.
Еще экспериментально доказано, что прибор противоударный и влагозащищеннный.
В наборе к нему нет никакого шнурка, поэтому я рекомендую позаботится об этом самому, иногда необходимо, чтоб он был прицеплен к запястью. Я прицепил к нему тимляк от радиостанции.

Резюме
 

Плюсы:
  1. Надежность данных GPS приемника  и ПО в сложных условиях - в густом лесу, при высокой влажности, в горах. Данные рассчитываются точно. По крайней мере, направление, расстояние и высоты совпадают с туристической картой и данными велокомпьютера.Garmin Etrex 10 заслуживает доверия. На устройство можно положиться, даже если в нем нет подробной карты, оно поможет ориентироватся на местности.
  2. Питание от батареек и аккумуляторов, которые легко достать в любом селе, быстро заменить, можно взять запас.А заряженных аккумуляторов 2500 mAh хватает на несколько дней.
  3. Простота в использовании и интуитивно понятное меню. Монохромный дисплей - для меня однозначный плюс. Он имеет регулируемую подсветку для ипользования при плохом освещении и в темноте, и градации серого, что позволяет сделать объекты на карте разного "цвета". Например водоемы и отдельные "деревья"почти зеленого цвета. Джойстик на лицевой панели работает надежно и просто, но цепляется, если навигатор засовывать в карман или сумку. При всей простоте, устройство имеет достаточно разнообразный функционал:есть компасс, программы для планирования, расчетов и следования по маршрутам и точкам, календари  (лунный, восходы\закаты светил), что-то там для рыбаков и даже геокешинг. 
  4. Google Earth можно экспортировать/импортировать маршруты и точки точки из/в Google Earth с помощью программ BaseCamp и MapSource и загружать их в устройство и наоборот выгружать из навигатора в BaseCamp, экспортировать в Google Earth.

    Минусы:
  1. Объем памяти. Не то чтобы я испытал трудности от этого, но хотелось бы чтобы можно было загрузить карту, если не мира, то хотя бы страны полностью. Но приходится каждый раз при смене региона, загружать новые карты, а старые удалять. Одновременно помещается в память приблизительно одна административная область Украины. То есть я поехал в Карпаты, удалил Киев с точками и маршрутами. Вернулся, удалил куски Ивано-франковской и Закарпатской обл.с точками и маршрутами и залил Киев. Нет слотов для карточек памяти.
  2.  Мелочи  типа отсутствия темляка, инструкции в наборе и торчащего джойстика и геокешинг :)

     

Я не сравнивал эту модель с другими Garmin Etrex и пока не буду, так как даже заявленные характеристики более поздних моделей мне не подходят. Для меня основное - это заменяемость и стоимость аккумуляторов и время автономной работы. Потому что все чудесные качества устройства не имеют значения, когда оно выключилось.
По моему скромному мнению Garmin Etrex 10 отличный навигатор, надежный и точный, не имеющий альтернативы по соотношению цена-качество.