газ в поході

Газ для одного

Є багато різних портативних пальників та комфорок для газу і інших видів палива.

Є такі, що їх можна заправляти різними видами палива. Я багато читав про них в інтернеті, але інформація про кількість кВт на годину, яку видає та чи інша система мені ні про що не говорить. Я користувався бензиновими, газовими і спиртовими. Надивившись відео в інтернеті, колись зробив декілька спиртових з алюмінієвих банок, але всі вони були не ефективні. Всі статті з порівняльними характеристиками різних паливних систем дають лише загальне уявлення, яке немає ніякої користі. Забагато факторів впливає на роботу польової кухні: кількість людей (об'єм води та їжі), складність походу, температура навколишнього середовища, висота, вітер вологість повітря, доступність, вага, ціна та якість палива.

Розкажу про самий вдалий досвід використання газу з таким комплектом, розрахованим на одну особу:

Тут у мене комплект з трьох речей:

Баллон газовий (цанговий ) пропан-бутан 220 гр.

Газовий пальник Kovea КВ-0509 Eagle

Адаптер для підключення цього пальника до газового балона.

Це (чорна шайба) перехідник з різьбового стандарту (epi-gas) на високий "цанговий" газовий балон типу Camping Gaz або Go System.

Його можна знайти в інтернеті  за назвою Kovea TКА-N9504 Adapter

Навіщо так складно?  Поясню. Цей пальник Kovea КВ-0509 Eagle розроблений для підключення до балонів з системою замка Epi-Gas для європейського стандарту EN_417 . Балони до нього коштують в чотири рази дорожче, ніж той, що ви бачите на моїх фото.

Але справа не тільки в ціні, такий балон легко купити на будь-якому ринку, їх багато випускають китайці, epi-gas теж буває такої ваги, але частіше продається в тарі від 450гр. Інтернет каже, що такий пальник видає біля 2,7 кВт і споживає до 100 г газу на годину. Не знаю, що це означає.

Балона в 220гр мені вистачило на приготування їжі протягом чотирьох днів і сніданок на п’ятий день.  

Два рази на день (1 обід = 1каша + 1чай = 2 таких кружки, як на фото вище), коли був дощ і холодно, то я пив чай додатково до вечері, і десь 4-5 раз я заварював чай на привалах. Балон привіз назад ще не пустий.

Я користувався цією системою і взимку, декілька разів, коли служив в армії. Варив супи і каші в кастрюлі на 2л. Це було довго і нудно, але, за відсутністю іншої можливості приготувати гарячу їжу, терпимо.  До речі, тоді я використовував пропан-бутан  якоїсь китайської невідомої фірми.

На фото нижче видно, якщо придивитися, краплі дощу на стінках тамбура намету. Плюс такого розташування "кухні" в тому, що пальник захищений від вітру. Тому і в ясну погоду я готував в тамбурі. І можна готувати навіть в темноті. Мінуси такого розташування ви бачите самі :)

Переваги такого методу приготування, порівняно з іншими:

Швидкість. Багаття довго розводити, не завжди є дрова, не завжди погода дозволяє. Газ дає стабільну швидкість приготування.

Незалежність. Зовнішні обставини не впливають на твій обід! Навіть під час зливи і при сильному вітрі, я готував собі іжу.

Безпека. Вогонь абсолютно контрольований. Навіть при падінні комфорки в наметі, ймовірність пожежі відсутня.

Екологічність. Умовна екологічна чистота. Тобто, якщо не зважати на фактори забруднення навколишнього середовища при виробництві газу та компонентів пальника :)

Але ви можете готувати в заповіднику і місцях де не можливо розвести багаття. На жаль не всі переймаються такими дрібницями, як розведення багаття (кожен раз на новому місці) у заповіднику, або й просто в лісі.

Відсутність запаху. Від бензину все смердить і під час приготування теж є запах, від сухого пального іноді буває гірше,  ніж від бензину. Я пробував готувати в наметі на сухому пальному, трохи не вчадів, повіситися можна від сморіду, він ще й не вивітрюється потім.

Надійність і простота. Порівняно з бензиновими системами. Не треба чистити, розпалювати, як примус і не буває неприємних сюрпризів пов'язаних з якостю палива.

Чистий посуд. Той хто готував на соснових дровах, або на бензині, зможе оцінити відстуність кіптяви на посуді. Чисті руки, чисте обличча, чисті речі і ніякої сажі.

Недоліки:

Вага. Треба носити з собою. Але це стосується всіх паливних систем. Про енергетичну ефективність  газу відносно бензину нічого не можу сказати. Шукайте дані, якщо хочете, але то марна трата сил та часу.

Ціна (відносно бензину). В рази дорожчий за бензин. Балон газу 220гр коштує до 2 доларів.Але самі бензинові системи коштують дорожче і складніші в обслуговуванні. До того ж, можуть взагалі вийти з ладу через неякісне паливо.

ТЕМПЕРАТУРА.  Використання газу взимку пов’зано з деякими труднощами. При температурах нижче 0°С, починаються поблеми, його треба підігрівати, тиск в балоні знижується і т.д. Я б не радив його використання взимку. Хоча я готував на ньому, але температура навколишнього середовища була не нижче -5°С. На балоні написано, що він розрахований на -10.  Я використовував екран з фольги, а це пов’язано з небезпекою – адаптер зроблений з пластмаси, якість якої мені невідома, якщо вона деформується від температури, під час використання екрану, то може розгерметизуватися з’єднання з балоном і газ буде витікати крізь щілини. В теорії. Я такого не бачив.

Нестабільний розхід. Залежить від температури і вітру. Я вирішив цю проблему просто: завжди готував в «передпокої» намету, за клапаном. Це дозволило мені не використорвувати екран. Але треба весь час пильнувати і треба розташовувати акуратно, бо стінки намету синтетичні. І ще зпалює багато повітря.

Незручність форми. Високий балон робить конструкцію високою, як башта. Коли поверхня рівна і посуд невеликий, це нічого, але так буває не завжди. Я вирішив дуже просто – закопував балон в землю, або обкладав кам’яними брилами.

Резюме

Це компактна і зручна портативна система для приготування їжі в будь-яких умовах. Завжди буду мати при собі. Я готував на ній в дощ, в холод, в наметі, і навіть побалував себе гарячим чаєм на зупинці в глухому селі о п’ятій  ранку, доки чекав на автобус. Приготування займало в мене до 10 хвилин.

трекінгові палки

У 2014 році, перед походом в Карпатами, я купив собі трекінгові палки

Я довго вагався і не міг вирішити, чи потрібні вони мені?

Тепер я знаю точно, що ніколи не піду в гори без трекінгових палок.

Це найкорисніша річ з усіх, що я тягнув на собі. Вони допоможуть на підйомах і на спусках (мені навіть важче на спусках), незамінні при переходах через струмки і річки і ще на них можна сушити речі. Знімуть частину нагрузки на коліна і підвищать середню швидкість руху. Але, коли я купував їх, то я цього всього не знав і взяв "на пробу" найдешевші з доступних на нашому ринку - Peakmaster виробництва австрійської фірми Komperdell.
Мені повезло, вони виявилися те, що треба. При моєму рості в 182 см, вони мені зручні, добре витримали декілька сильних бокових ударів моєю тушкою, пройшли трохи більше 200 км по Карпатам і накінечники ще не сточилися, хоча і вже круглі.

В них регулюється довжина петлі, регулюєтся довжина палки і фіксуєтся обертом кожної секції "телескопа" новколо осі.

Я б радив іти в спортивних перчатках, щоб не натерти руки, коли йдеш багато годин на день,
петлі натирають руки, а солоний піт добавляє задоволення, коли попадає на натерту шкіру. Але петлі і круто допомагають, бо не треба тримати палку, коли ти не спираєшся на неї.
Я використовував велосипедні перчатки без пальців, вони ідеально підходять для цього і не мокнуть від поту, хоча є і спеціальні для терекінгу. Друг Петро ходив з палками Leki Makalu і вони теж йому натирали руки, але в них ручка коркова, вона м'якіша.
І ще одне: у мене на рюкзаку є кріплення для льодорубів, вони ідеально підходять для транспортування палок в складеному вигляді, що дає можливість не носити їх в руках, коли не треба. Якщо їх немає, то можно зробити самому з тканинної стрічки з липучкою, це полегшить життя з палками.

Отже резюме:
плюси - дві додаткові точки опори, що немаловажно, коли ти з важким рюкзаком, розгрузка колінних суглобів і взагалі ніг, можна використовувати для всього, що роблять будь-яким звичайним дрючком. Це стосується взагалі палок, а щодо Komperdell Peakmaster, то вони міцні, прості, і легкі.

мінуси - треба носити з собою, іноді це заважає, займають обидві руки. У Komperdell Peakmaster жорсткий матеріал ручки.

Я вважаю, що вони просто незамінні.

Приємних вам мандрівок. А я скоро напишу про речі, які НЕ треба брати з собою в похід.

GPS-навигатор Garmin Etrex 10

В прошлом году купил себе портативный навигатор, самый старый из моделей Garmin

Для тех, кто не хочет читать много лирики, скажу:
девайс надёжный, от аккумуляторов работает несколько дней, нормальной инструкции нигде нет, так что осваивай эмпирическим путём, вот тебе прога-редактор-загрузчик карт для Украины, больше 6 мб не заливай.

Дальше - мои впечатления и опыт использования
Зачем человеку в 2015 году навигатор с монохромным дисплеем, аккумуляторами типа АА и всего 9мБ !!! памяти? Да у детской погремушки больше памяти!
И стоит он больше 100 долларов, что в четыре раза больше, чем китайский "бэктрекер".
Этими вопросами я задавался пока бродил вдоль границы, уныло глядя в пустоту экрана с единственным ориентиром на нём  - "international border", вместо того чтобы бороться с контрабандистами.
Я купил его именно из-за допотопного, монохромного дисплея и аккумуляторов. Мои эксперименты с солнечными панелями показали, что надежнее иметь устройство, которое работает от батарей типа АА ("пальчиковые"), так как пополнить их запас можно в любом селе, и взять с собой - не проблема.

 

Итак, начну с начала:

• В коробке только очень краткая и бесполезная инструкция, но на сайте garmin есть  инструкция, общая для всех моделей семейства.
  
• Прибор не был создан для работы с картами. Если вы хотите как у таксиста (или у вас в машинке), это не ваш вариант. Загрузка в него карт это что-то типа хобби для старпёров. Вам придется заморачиваться с поиском самодельных карт, вырезанием нужных локаций и, возможно, установкой оупенсорсового ПО. С базовой картой (на ней есть весь мир, но он пустой), навигатор работает как считалка расстояний, площади, скорости. (считает довольно точно).
• В  Etrex 10 только 9 мБ памяти и нет слотов для расширения, это заставит вас заморачиваться с резкой карт и не позволит загрузить всю страну или Европу, например. Зато он быстро работает и не жрет энергию батарей.

Я потратил пару дней пытаясь найти нормальную карту и установить в него. Задача усложняется размером - до 5-6 мБ, для того чтобы осталось место для маршрутов и точек. Перепробовал разные программы для редактирования карт.
Можете попробовать и решить какие вам больше нравятся, хотя я нашел быстрое и удобное готовое решение:

карта Украины-Молдавии-Беларуси-Прибалтики из которой легко выбрать и сохранить нужные вам локации в навигатор.
Я успешно пользовался этой картой в Приднестровье, Киеве и Киевской  области и в Карпатах. На ней обозначены даже тропинки в Киевских лесопарках и некоторые маршруты в горах. Для монохромного дисплея она идеально подходит и из-за небольшого размера файла можно загрузить в навигатор сразу целый регион. Вам нужно запустить программу, подключить Garmin Etrex 10 к USB-порту компьютера (РС с ОС Windows, на счет других ОС не знаю) и выбрать квадраты, которые вы хотите загрузить. При этом внизу карты есть статус-бар (зеленая полосочка),  показывающий расход памяти. Не стоит загружать в память больше 6 Мб, потому что необходимо оставить место для маршрутов и маршрутных точек.
Я не буду вдаваться в подробности использования меню, оно довольно простое, а особенности станут понятны из практики, а расскажу про опыт использования в велосипедных поездках по лесам вокруг Киева и во время одиночного похода из Ворохты, через Чорногору в Рахов.
В Киеве, в Голосеевском лесу (Китаево, Пирогово,Обсерватория, Лысая гора) на осторове Муромец, на Трухановом острове и в городе подробно обозначены тропинки, грунтовки и водоемы.
Сразу скажу, что я зарядил его не батареями, а аккумуляторами на 2500 мАч, что позволило мне пользоваться навигатором в горах 5 дней без подзарядки и замены батарей. Только что я включил девайс и он все еще работает, спустя две недели после возвращения домой, хоть и показывает одну полоску заряда из пяти. Недостижимый результат для устройств с цветным дисплеем и более мощным ПО.
Однако в Карпатах у меня была бумажная карта, вот такая:

и я держал его выключеным, а включал чтобы проверить свои координаты и направление движения (довольно часто). Изредка я сверялся с картой из самого навигатора, но я бы не рисковал идти по загруженному в него маршруту, так как из-за перепадов высот и сложной проходимости местности можно попасть в беду. Особенно полезен оказался в лесу и в условиях с ограниченной видимостью. Я пользовался им как путеводной нитью, когда воруг ничего не было видно, кроме деревьев и мрака между ними. Задаешь направление на ближайший объект маршрута и идешь по лесу. ( но это нужно, только там, где совсем непонятные козьи тропы и нет никакой дороги или тропинки). Стабильность приема сигнала в плотном лесу на склонах гор, в низинах и ущельях меж гор отличная. Ни разу не возникло проблем с приемом. Надо учитывать, что Карпаты - невысокие горы, их максимальная высота 2000м и я не был ниже 500м. Также отлично показывает высоты, что бывает крайне полезно. Все населенные пункты (даже очень мелкие) и прочие топонимы, которые были на пути моего следования, есть в этой карте, что позволяло мне отслеживать оставшееся расстояние до них. С учетом того, конечно, что расстояния указываются "по прямой", а в горах это иногда вызывает лишь усталую улыбку.
Еще экспериментально доказано, что прибор противоударный и влагозащищеннный.
В наборе к нему нет никакого шнурка, поэтому я рекомендую позаботится об этом самому, иногда необходимо, чтоб он был прицеплен к запястью. Я прицепил к нему тимляк от радиостанции.

Резюме 

Плюсы:

1. Надежность данных GPS приемника  и ПО в сложных условиях - в густом лесу, при высокой влажности, в горах. Данные рассчитываются точно. По крайней мере, направление, расстояние и высоты совпадают с туристической картой и данными велокомпьютера.Garmin Etrex 10 заслуживает доверия. На устройство можно положиться, даже если в нем нет подробной карты, оно поможет ориентироватся на местности.
2. Питание от батареек и аккумуляторов, которые легко достать в любом селе, быстро заменить, можно взять запас.А заряженных аккумуляторов 2500 mAh хватает на несколько дней.
3. Простота в использовании и интуитивно понятное меню. Монохромный дисплей - для меня однозначный плюс. Он имеет регулируемую подсветку для ипользования при плохом освещении и в темноте, и градации серого, что позволяет сделать объекты на карте разного "цвета". Например водоемы и отдельные "деревья"почти зеленого цвета. Джойстик на лицевой панели работает надежно и просто, но цепляется, если навигатор засовывать в карман или сумку. При всей простоте, устройство имеет достаточно разнообразный функционал:есть компасс, программы для планирования, расчетов и следования по маршрутам и точкам, календари  (лунный, восходы\закаты светил), что-то там для рыбаков и даже геокешинг. 
4. Google Earth можно экспортировать/импортировать маршруты и точки точки из/в Google Earth с помощью программ BaseCamp и MapSource и загружать их в устройство и наоборот выгружать из навигатора в BaseCamp, экспортировать в Google Earth.
   
   
   Минусы:

1. Объем памяти. Не то чтобы я испытал трудности от этого, но хотелось бы чтобы можно было загрузить карту, если не мира, то хотя бы страны полностью. Но приходится каждый раз при смене региона, загружать новые карты, а старые удалять. Одновременно помещается в память приблизительно одна административная область Украины. То есть я поехал в Карпаты, удалил Киев с точками и маршрутами. Вернулся, удалил куски Ивано-франковской и Закарпатской обл.с точками и маршрутами и залил Киев. Нет слотов для карточек памяти.
2.  Мелочи  типа отсутствия темляка, инструкции в наборе и торчащего джойстика и геокешинг :)
   
    
   

Я не сравнивал эту модель с другими Garmin Etrex и пока не буду, так как даже заявленные характеристики более поздних моделей мне не подходят. Для меня основное - это заменяемость и стоимость аккумуляторов и время автономной работы. Потому что все чудесные качества устройства не имеют значения, когда оно выключилось.
По моему скромному мнению Garmin Etrex 10 отличный навигатор, надежный и точный, не имеющий альтернативы по соотношению цена-качество.